ОНТОЛОГІЧНИЙ ТА ЕПІСТЕМОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ СУЧАСНОЇ ОБСЕРВАЦІЙНО-ВИМІРЮВАЛЬНОЇ СИТУАЦІЇ У КОСМОЛОГІЇ

  • Vasyl Yurijovich Prits Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова https://orcid.org/0000-0002-8523-8450
Ключові слова: космологія; філософія космології; модифікована структурно-номінативна реконструкція наукових теорій; гносеологічна ситуація у космології; стала Габбла; епістемологія; онтологія; Всесвіт.

Анотація

Сучасна космологія знаходиться на роздоріжжі. Нестиковки вимірювань значень сталої Габбла – універсальної константи Всесвіту, що характеризує його глобальне розширення – призвели до виникнення в космології нетривіальної ситуації. Запропонована низка загальних наукових ідей для її тлумачення та подолання. З філософської точки зору в ній можна виокремити онтологічний (припущення про існування нової невідомої матеріальної субстанції) та епістемологічний (припущення про відкриття нових фізичних законів та необхідність побудови постквантово-релятивістських теорій) аспекти.
Спираючись на модифіковану структурно-номінативну реконструкцію наукових теорій, висувається метатеоретична гіпотеза, що розвиток космологічних теорій буде відбуватися шляхом узгоджених змін їхніх підсистем.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Vasyl Yurijovich Prits, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Аспірант кафедри соціальної філософії, філософії освіти та освітньої політики,
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Посилання

Botta-Cantcheff, M., Martínez, P.J. & Silva, G.A. (2019). Holographic excited states in AdS black holes. J. High Energ. Phys., 28. https://doi.org/10.1007/JHEP04(2019)028

Burgin, M., Kuznetsov V. (1993). Properties in science and their modelling. Quality and Quantity, 11, 371-382.

Chen, G. C-F. et al. (2019). A SHARP view of H0LiCOW: H0 from three time-delay gravitational lens systems with adaptive optics imaging. MNRAS, 490(2), 1743-1773. https://doi.org/10.1093/mnras/stz2547

Di Valentino, E., Melchiorri, A., Silk, J. (2019). Planck evidence for a closed Universe and a possible crisis for cosmology. Retrieved June 15, 2020 from: https://arxiv.org/abs/1911.02087 https://doi.org/10.1038/s41550-019-0906-9

Ding, Q., Nakama, T. and Wang Y. (2019). A gigaparsec-scale local void and the Hubble tension. Sci.China Phys.Mech.Astron., 63(9), 290403. https://doi.org/10.1007/s11433-020-1531-0

Domínguez, A. et al. (2019). A new measurement of the Hubble constant and matter content of the Universe using extragalactic background light γ-ray attenuation. Retrieved June 25, 2020 from: https://arxiv.org/abs/1903.12097. https://doi.org/10.3847/1538-4357/ab4a0e

Freedman, W. (2017). Cosmology at a crossroads. Nat. Astron.1, 0121 https://doi.org/10.1038/s41550-017-0121

Freedman, W. L. et al. (2019). The Carnegie-Chicago Hubble Program. VIII. An Independent Determination of the Hubble Constant Based on the Tip of the Red Giant Branch. The Astrophysical Journal, 882(1), 34-63. https://doi.org/10.3847/0004-637X/832/2/210

Gabovich, A., Kuznetsov, V. (2019). Towards periodizations of science in the history of science. Proceedings of 15th International Conference “History, Philosophy, and Science Teaching”, Re-Introducing Science: Sculpting the Image of Science for Education and Media in Its Historical and Philosophical Background, Thessaloniki, Greece, July 15th - July 19th, 585-594.

Gabovich, O., Kuznetsov, V. (2012). Sushchestvuyet li g-n Song, kotorogo my n’e nablyudayem? [Does Mr. Song exist if we do not observe him?]. Retrieved June 15, 2020 from https://ufn.ru/tribune/trib122.pdf (іn Russian)

Grujic, P.V. (2008). Cosmology and Ontology. Publications of the Astronomical Observatory of Belgrade, 85, 51-61.

Hotokezaka, K., Nakar, E., Gottlieb, O. et al. (2019). A Hubble constant measurement from superluminal motion of the jet in GW170817. Nat Astron, 3, 940–944. https://doi.org/10.1038/s41550-019-0820-1

Jammer, M. (1989). The conceptual development of quantum mechanics. 2-nd ed. Tomash Publishers. American Institute of Physics.

Jusufi, K. et al. (2018). Deflection of light by black holes and massless wormholes in massive gravity. Eur. Phys. J. C., 78, 349. https://doi.org/10.1140/epjc/s10052-018-5823-z

Kenworthy, D. W., Scolnic, D. and Riess A. G. (2019). The Local Perspective on the Hubble Tension: Local Structure Does Not Impact Measurement of the Hubble Constant. The Astrophysical Journal, 875(2), 145-155. https://doi.org/10.3847/1538-4357/ab0ebf

Kuhn, T. (1957). The Copernican Revolution. Harvard University Press.

Kuhn, T. (1978). The essential tension. Selected studies in scientific tradition and change. Chicago: The University of Chicago Press.

Kuznetsov, V. (1987). Probl’ema universaliy v fizicheskom poznanii [The problem of universals in physical cognition]. Kyiv: Nauk. Dumka. (іn Russian)

Kuznetsov V. (2019). Is the philosophy of science a science? From a view of the Ukrainian philosopher of science. Filosofski dialogy’2019, 17-18, 162-183.

Kuznetsov, V. (2017). Vid vyvchennya teoretychnoyi fizyky do filosofs’koho modelyuvannya naukovych ponyat’ I teoriy: pid vplyvom Pavla Kopnina ta yoho shkoly [From the study of theoretical physics to philosophical modeling of scientific concepts and theories: under the influence of Pavlo Kopnin and his school]. V M. Popovich (Red.). Filosofski dialogy’2016, (pp. 62–92). Kyiv: Instytut filosofiyi NANU. (іn Ukrainian)

Lombriser, L. (2020). Consistency of the local Hubble constant with the cosmic microwave background. Retrieved April 28, 2020 from https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0370269320301076 https://doi.org/10.1016/j.physletb.2020.135303

Lowrie, I. (2012). On Adaptive Optics: The Historical Constitution of Architectures for Expert Perception in Astronomy. Spontaneous Generations, 6(1), 203-224. https://doi.org/10.4245/sponge.v6i1.16133

Lusso, E. et al. (2019). Tension with the flat ΛCDM model from a high redshift Hubble Diagram of supernovae, quasars and gamma-ray bursts. A&A, 628(L4), 1-5. https://doi.org/10.1051/0004-6361/201936223

Mörtsell, E. and Dhawan, S. (2018). Does the Hubble constant tension call for new physics? Journal of Cosmology and Astroparticle Physics, 09, 025. https://doi.org/10.1088/1475-7516/2018/09/025

Novosyadlyj, B. (2019). Dark Sector in Cosmology: Dark Energy on Cosmological and Astrophysical Scales. Ukrainian Journal of Physics, 64(11), 998. https://doi.org/10.15407/ujpe64.11.998

Övgün, A. & Jusufi, K. (2017). Stability of effective thin-shell wormholes under Lorentz symmetry breaking supported by dark matter and dark energy. Eur. Phys. J. Plus, 132, 543. https://doi.org/10.1140/epjp/i2017-11829-5

Page, D.N. (2017). Cosmological Ontology and Epistemology. In Kh. Chamcham et al.(Ed.), The philosophy of cosmology, (pp. 317-329). Cambridge University Press.

Planck Collaboration et al. (2013). Planck 2013 results. I. Overview of products and scientific results. Retrieved April 25, 2020 from https://arxiv.org/abs/1303.5062v1

Planck Collaboration et al. (2016). Planck intermediate results. XLVI. Reduction of large-scale systematic effects in HFI polarization maps and estimation of the reionization optical depth. Retrieved April 25, 2020 from https://arxiv.org/abs/1605.02985

Planck Collaboration et al. (2019). Planck 2018 results. IX. Constraints on primordial non-Gaussianity. Retrieved June 24, 2020 from https://arxiv.org/abs/1905.05697

Poulin, V. et al. (2019). Early Dark Energy can Resolve the Hubble Tension. Phys. Rev. Lett. 122, 221301. https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.122.221301

Prits, V. (2020). Filosofski dyskusii navkolo kosmolohii [Philosophical discussions around cosmology]. Filosofska Dumka, 3, 96-106. https://doi.org/10.15407/fd2020.03.096 (in Ukrainian)

Prits, V. & Kuznetsov, V. (2020). Holovni rysy kosmolohichnoyi kartyny svitu [The main features of the cosmological picture of the world]. Filosofska Dumka, 2, 86-101. https://doi.org/10.15407/fd2020.02.086 (in Ukrainian)

Rameez, M. and Sarkar, S. (2019). Is there really a «Hubble tension»? Retrieved from June 20, 2020 https://arxiv.org/abs/1911.06456

Reid, M.J., Pesce, D.W., & Riess, A.G. (2019). An Improved Distance to NGC 4258 and It’s Implications for the Hubble Constant. The Astrophysical Journal, 886(2). https://doi.org/10.3847/2041-8213/ab552d

Riess, A. G. et al. (2019). Large Magellanic Cloud Cepheid Standards Provide a 1% Foundation for the Determination of the Hubble Constant and Stronger Evidence for Physics beyond ΛCDM. The Astrophysical Journal, 876(1), 85-98. https://doi.org/10.3847/1538-4357/ab1422

Riess, A.G. (2020).The expansion of the Universe is faster than expected. Nat Rev Phys 2, 10-12. https://doi.org/10.1038/s42254-019-0137-0

Ryan, J., Chen, Y. and Ratra, B. (2019). Baryon acoustic oscillation, Hubble parameter, and angular size measurement constraints on the Hubble constant, dark energy dynamics, and spatial curvature. MNRAS, 488(3), 3844–3856. https://doi.org/10.1093/mnras/stz1966

Schöneberg, N., Lesgourgues, J. & Hooper, D. C. (2019). The BAO+BBN take on the Hubble tension. Journal of Cosmology and Astroparticle Physics, 29-47. https://doi.org/10.1088/1475-7516/2019/10/029

Shajib, A. J. et al. (2020). STRIDES: a 3.9 per cent measurement of the Hubble constant from the strong lens system DES J0408−5354. MNRAS, 494(4), 6072–6102. https://doi.org/10.1093/mnras/staa828

Tamburini, F., and Licata, I. (2020). General Relativistic Wormhole Connections from Planck-Scales and the ER = EPR Conjecture. Entropy, 22(1), 3. https://doi.org/10.3390/e22010003

Tegmark, M. (2003). Parallel Universes. Retrieved July 14, 2020 from: https://space.mit.edu/home/tegmark/multiverse.pdf

Verde, L., Treu, T. and Riess, A. G. (2019). Tensions between the early and late Universe. Nature Astronomy, 3, 891-895. https://doi.org/10.1038/s41550-019-0902-0

Wilczek, F. (2015). A Beautiful Question. Penguin Press.

Wong, K. C. et al. (2020). H0LiCOW XIII. A 2.4% measurement of H0 from lensed quasars: 5.3σ tension between early and late-Universe probes. Retrieved July 18, 2020 from https://arxiv.org/abs/1907.04869. https://doi.org/10.1093/mnras/stz3094

Опубліковано
2020-12-20