КОНСЕНСУАЛЬНІ ТА КОНФЛІКТНІ СТРАТЕГІЇ ОБМЕЖЕННЯ СУВЕРЕНІТЕТУ ЧЕРЕЗ ЗОВНІШНІЙ ВПЛИВ: СОЦІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ (НА ПРИКЛАДАХ ВІРМЕНОЦИДІВ ТА АФГАНСЬКОЇ ВІЙНИ). ЧАСТИНА 2.

Ключові слова: зовнішній вплив, обмеження суверенітету, добровільне обмеження суверенітету, примусове обмеження суверенітету, сценарії конфліктів зовнішнього втручання, поліетнічні суспільства, моноетнічні суспільства

Анотація

В статті побудовано описово-аналітичну характеристику обмеження суверенітету як результату зовнішнього впливу одних суспільств на інші та реалізовано завдання щодо визначення сценаріїв примусового обмеження суверенітету в рамках двох кейсів конфліктів (конфлікту в Нагірному Карабасі та Афганській війні).
В результаті проведеного аналізу автором зроблено висновки про те, що конфлікти, які є пов’язаними із примусовим обмеженням суверенітету держав, розглянуті в даній статті, є зумовленими геополітичним медіаторством зовнішніх центрів влади в особі політичних еліт наддержав-імперій або макрорегіональних лідерів. З боку цих акторів щодо нестабільних держав мають місце різноманітні втручання, предметом яких стає нав’язування нестабільним державам курсу розвитку, несумісного із засадами їх культурної та соціальної ідентичності.
Наголошено на тому, що наддержави-імперії та макрорегіональні лідери керуються при цьому звичними для них сценаріями культурної та політичної уніфікації без урахування ключового чинника конфліктів, яким є релігійний чинник. В протиборствах між православними та мусульманськими суспільствами виражений радикалізм останніх, їх ідеологічна запеклість у боротьбі з «невірними» стають ключовими чинниками формування міждержавних альянсів і розв’язання проблеми суверенітету переважно військовим шляхом при мінімізації переговорного процесу, взаємних поступок, взаєморозуміння і довіри.
Відзначено, що віддання переваги протиборству і військовому насильству є спричиненим довготривалими колоніальним визиском цих суспільств та використанням завуальованих форм етнічної агресії з усім арсеналом політичного макіавеллізму. Саме політичний макіавеллізм з блоку Туреччини призвів до етнічних чисток вірменів та формування тотальної недовіри при розв’язанні територіального конфлікту в Нагірному Карабасі.
Констатовано, що щодо Афганістану проявом подібного макіавеллізму стала практика вирішення долі малих етнічних спільнот у вузькому колі кабінетних нарад. Політичні еліти Туреччини та СРСР при обмеженні суверенітету як Вірменії, Азербайджану, так і Афганістану, керувалися культурною та соціальною картографією великих імперій минулого. При цьому майже повністю ігнорувався ісламський культурний та соціальний лад та відповідні механізми мобілізації громад в арабо-ісламських соціумах.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Eduard Anatoliyovych Gugnin, Національний університет «Запорізька політехніка»

Перший проректор, доцент кафедри соціальної роботи та психології,
Національний університет «Запорізька політехніка»,

Посилання

Afghanistan. (December 1984): 5 Years of Occupation. – Cairo: United States Information Service, Embassy of the United States of America, 63-88.

Anwar, R. (1988). The Tragedy of Afghanistan: A First-man Account. London, N.Y., Versa.

Barsegov, Iý.G. (1990). Genotsıd armıan - prestýplenıe protıv chelovechestva: (O pravomernostı termına ı ıýrıd. kvalıfıkatsıı) [The Armenian Genocide is a crime against humanity. On the validity of the term and legal qualifications]. Erevan: Aıastan. (in Russian)

Beck, Ulrich. (2005). Power in the Global Age: A new global political economy. Cambridge: Polity Press, 144-145.

Bobbitt, Philip. (2008). Terror and Consent: The Wars for the Twenty-First Century. New York: Alfred A. Knopf, 28-72.

Cooper, Robert. (2003). The Breaking of Nations: Order and Chaos in the Twenty-First Century. London: Atlantic Books, 111-170.

Harrison, S. (1982. April 2). Inside the Afghan Talks. Foreign Policy. (1988). Foil. № 72. International Herald Tribune, 31-60.

Kennedy, David. (2004). The Dark Sides of Virtue: Reassessing International Humanitarianism, Princeton, NJ: Princeton University Press, 10-85.

M.G. Nersesıan. (1982). Genotsıd armıan v Osmanskoı ımperıı [Armenian genocide in the Ottoman Empire]. sb. dok. ı materıalov / pod red. M.G. Nersesıan. 2-e ızd. Erevan: Aıastan. (in Russian)

Romanenko, Iý.V. (2017). Osevye sımvoly ıdentıchnostı v gosýdarstvennoı atrıbýtıke [Pivot symbols of identity in state attributes]. Monografııa. Predıslovıe - d-r. sots. naýk, prof. Iakovenko Iý.I.; zaklıýchenıe - d-r. sots.naýk, prof. Homerıkı E.A., d-r. sots.naýk, prof. Zoska Ia.V.]/ K.: Merkıýrı-Podole. (in Russian)

Talentino, A.K. (2005). Military Invention After the Cold War. Ohio University Press.


Переглядів анотації: 153
Завантажень PDF: 197
Опубліковано
2020-12-20
Як цитувати
Gugnin, E. A. (2020). КОНСЕНСУАЛЬНІ ТА КОНФЛІКТНІ СТРАТЕГІЇ ОБМЕЖЕННЯ СУВЕРЕНІТЕТУ ЧЕРЕЗ ЗОВНІШНІЙ ВПЛИВ: СОЦІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ (НА ПРИКЛАДАХ ВІРМЕНОЦИДІВ ТА АФГАНСЬКОЇ ВІЙНИ). ЧАСТИНА 2. Епістемологічні дослідження в філософії, соціальних і політичних науках, 3(2), 72-80. https://doi.org/10.15421/342034