ПОЛІТИЧНА ІСТИНА ТА ІДЕАЛИ ЛІБЕРАЛЬНОГО МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМУ: СОЦІАЛЬНО-ЕПІСТЕМІЧНИЙ КОНТЕКСТ

  • Oleksander Sergiiovych Tokovenko Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара https://orcid.org/0000-0003-1721-2205
Ключові слова: політична істина, соціально-епістемічний контекст, лібералізм, мультикультуралізм, політична інклюзивність.

Анотація

Стаття присвячена вивченню значення ненаукових способів набуття політичного знання з точки зору глобальної та локальної політичної правди. Мета дослідження – виявлення специфіки соціально-епістемічного контексту взаємозв’язку політичної істини та ідеалів ліберального мультикультуралізму. Охарактеризовано унікальність політико-епістемологічного підходу до аналізу етнічної політичної істини. Було підкреслено, що міркування про укоріненість епістемічних засад у соціальній реальності та свідомості мають аналіз як суспільних детермінант впорядкування знання та наукового інтересу. Проаналізовано причини розгортання емпіричних політологічних досліджень спрямоване на встановлення істини в описі політичних фактів та встановлення істини у зв’язку між окремими об’єктами політичного світу. Розкрито визначення соціальних чинників пізнання у вирішенні питання епістемічної обґрунтованості політичних положень буденних та побутових міркувань. З’ясовано, що механізми когнітивного вилучення стають основою для формування стійких епістемних засад на рівні буденних соціальних практик ототожнення й ідентифікації. Розкрито, що соціально-епістемічні упередження визначають конкретні психологічні настанови, які можуть у подальшому зумовлювати політичну поведінку в міжетнічних відносинах. Доведено, що емотивні та соціальні засади епістемічного підґрунтя містять істотні соціальні упередження та ставлення до соціальної і політичної реальності на основі хибних тверджень, що веде до значних втрат і, навіть, злочинів. Встановлено, що закріплення хибних епістемічних настанов і вірувань (переконань) у певних нормах поведінки поширюється на всі практики суспільства, підходи і судження, які набувають загальнообов’язкового значення. Припущено, що державні та політичні установи або сприймають соціально-хибні вірування, або забезпечують їх корекцію. Встановлено, що обрання певних стратегій мислення та підтримка соціальних інституцій заохочується індивідуальними і колективними інтересами. Зроблено висновок, що загальнолюдська політична істина стоїть перед перспективою широкої культурної інклюзивності, відсторонення від цивілізаційної вибірковості та ієрархії етноцентричних цінностей.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Oleksander Sergiiovych Tokovenko, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Доктор філософських наук, професор,
професор кафедри політології, декан факультету суспільних наук і міжнародних відносин,
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Посилання

Buchanan, A. (2004). Political Liberalism and Social Epistemology. Philosophy & Public Affairs, 32(2) (Spring,), 95-130.

Buchanan, D. (1999). The logic of political action: an experiment with the epistemology of the particular. BritishJournal of Management, 10(Special conference edition), 73-88.

Harbadyn, A.M. (2012). Poniattia epistemy Mishelia Fuko ta vladni mekhanizmy yii vyiavu u politychnii nautsi [The concept of Michel Foucault’s episteme and power mechanisms of its manifestation in political science]. Sotsiohumanitarni problemy liudyny, 6, 185-192. (in Ukrainian)

Huberskyi, L.V. (2002). Kultura. Ideolohiia. Osobystist: metodoloho-svitohliadnyi analiz [Culture. Ideology. Personality: methodological and ideological analysis]. Kyiv. nats. un-t im.T.Shevchenka, In-t sotsiol. NAN Ukrainy, In-t vyshch. osvity APNU. K.: Znannia Ukrainy. (in Ukrainian)

Malyshena, Yu.O. (2017). «Naukova polityka» yak kharakterystyka sotsialnoi epistemolohii S. Fullera [«Scientific policy» as a characteristic of S. Fuller]. Hileia: naukovyi visnyk, 118, 173-178. (in Ukrainian)

Rozenhart, Yu.V. (2017). Epistemolohichni ta linhvokohnityvni aspekty spotvorennia informatsii v politychnomu dyskursi [Epistemological and linguocognitive aspects of information distortion in political discourse]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Perekladoznavstvo ta mizhkulturna komunikatsiia, 4, 203-206. (in Ukrainian)

Tokovenko, O.S. (2013). Politychna epistemolohiia: transtsendentalnyi ta evoliutsiinyi vymiry [Political epistemology: transcendental and evolutionary dimensions]. Filosofiia i politolohiia v konteksti suchasnoi kultury, 5, 69-72. (in Ukrainian)

Tønder, L. (2011). Freedom of expression in an age of cartoon wars. Contemporary Political Theory, 10(2), 255-272.

Van Deyk, T.A. (1989). Kognitivnyie i rechevyie strategii vyirazheniya etnicheskih predubezhdeniy (fragment) [Cognitive and speech strategies for expressing ethnic prejudices]. Retrieved August 25, 2021 from http://psyberlink.flogiston.ru/internet/bits/vandijk1.htm (in Russian)

Zorych, O.O. (2012). Epistemolohichni mezhi implikatsii matematychnoi teorii ihor dlia analizu polityky Mahisterium. [Epistemological limits of implication of mathematical game theory for policy analysis]. Politychni studii, 46, 14-18. (in Ukrainian)

Опубліковано
2021-12-25