СИНЕРГЕТИЧНА МЕТОДОЛОГІЯ ТА ПРИРОДНИЧО-НАУКОВЕ ПІЗНАННЯ ЯК ЧИННИКИ ПРОГНОЗУВАННЯ НАУКОВОЇ НОВИЗНИ ПОЛІТОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Ключові слова: синергетика, природничо-наукова теорія, політична теорія, наукова новизна, ціннісні критерії, прогнозування

Анотація

Стаття присвячена аналізу здобуття нових наукових знань на основі синергетичної методології з урахуванням подальшої екстраполяції загальних фізичних, біологічних та хімічних засобів, концептуальних засобів аналізу на предметному полі політичної науки. Мета дослідження – з’ясування значення синергетичної методології та природничо-наукового пізнання як чинників прогнозування наукової новизни політологічних досліджень. Охарактеризовано співвідношення уяви, здатності творчо мислити та визначати нові напрямки дослідження політичного світу, які спрямовують міркування до однозначності результатів політичного пізнання для всіх суб’єктів політичного світу. Було підкреслено, що сучасне політичне пізнання потребує зближення сцієнтистської моделі політичного пізнання і моделювання як прикладної практики діючої політичної спільноти. Проаналізовано причини залежності новизни від соціально-культурних умов, фахової підготовки та особливостей наукових шкіл, які передбачають наявність цілісної системи координат дослідження. Розкрито значення сцієнтистських вимог до політичного пізнання, що також вимагають мінливого поняттєво-категорійного апарату політичної науки, який відрізняється від решти наукових дисциплін. З’ясовано, що сучасна синергетична методологія є сукупністю мейнстрімних теорій, які становлять доробок певної спільноти вчених або належать до певного часового періоду. Розкрито, що на прикладі комунікативної та ліберальної парадигми можна побачити розгортання прикладних методологій політичного маркетингу, в яких задіяний концептуальний апарат теорії раціонального вибору, психологічні й біхевіористичні методології. Доведено, що центральність концепту політичної комунікації, постулювання її всеохопного характеру, дає змогу робити висновки про можливість владного опанування змістом каналів поширення інформації та їх цільовою аудиторією. Встановлено, що в рамках сучасних політичних наук важливою парадигмальною настановою є несуперечливість існуючої політичної картини світу в її ретроспективі, тобто несуперечливість у контексті відомих концептуальних визначень політики. Припущено, що політичний постмодерн акцентує увагу політологічного наукового пошуку на відсутності «політичного майбутнього», звідси всі технології впливу на політичний час стають неспроможними. Встановлено, що епістемна оцінка предмету політичного дослідження та його проблеми полягає в прогнозуванні на авторському рівні досягнення істини, тобто несуперечливого вірогідного знання. Зроблено висновок, що перетворення політичної теорії з міждисциплінарного, мультипарадигмального напрямку дослідження на наукову дисципліну з притаманними їй ідеалами науковості, науковим інструментарієм, процедурами пояснення та розуміння здійснюється на засадах мультипарадигмальності.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Anastasia Yuryivna Kravets, НТУ «Дніпровська політехніка»

Доктор політичних наук, доцент,
професор кафедри історії та політичної теорії,
НТУ «Дніпровська політехніка»

Ihor Hryhorovych Alekseenko, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Доктор політичних наук, професор,
завідувач кафедри цивільного, трудового та господарського права,
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Посилання

Brambor Th., Clark W. & Golder M. (2006). Understanding Interaction Models: Improving Empirical Analysis. Political Analysis, 14, 63-82.

Braumoeller, Bear. (2006). Hypothesis Testing and Multiplicative Interaction Terms. International Organization, 58, 807-820.

Collier D. (2011) Understanding Process Tracing. PS: Political Science & Politics, 44(4), 823-830.

Flyvbjerg, B. (2006). Five Misunderstandings about Case-Study Research. Qualitative Inquiry, 12(2), 219-245.

Khadzhyradieva, S.K. (2009). Modeliuvannia yak metod naukovo-praktychnoho piznannia. [Modeling as a method of scientific and practical knowledge]. Visnyk Akademii mytnoi sluzhby Ukrainy. Ser.: Derzhavne upravlinnia, 1, 44-52. (in Ukrainian)

Pashchenko, V. (2006). Pro netochnosti pryrodnychoi naukovoi terminolohii. [On the inaccuracies of natural scientific terminology]. Visnyk Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy, 11, Retrieved March 10, 2022 from http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2006_11_9(in Ukrainian).

Prostova, O.I. (2012). Innovatsiini metody marketynhovykh komunikatsii ta perspektyvy yikh vykorystannia v politychnii praktytsi [Innovative methods of marketing communications and prospects for their use in political practice]. Retrieved March 10, 2022 from https://lib.chmnu.edu.ua/pdf/naukpraci/politics/2012/197-185-5.pdf (in Ukrainian)

Riabtsev, V.V., Buchyk, S.S. & Sobolenko S.O. (2011). Metodyka otsinky voienno-politychnoi obstanovky v derzhavi [Methodology for assessing the military and political situation in the state]. Suchasni informatsiini tekhnolohii u sferi bezpeky ta oborony, 1-2, 138-141. (in Ukrainian)

Semyhina, T.V. (2012). Hlokalizatsiia politychnykh protsesiv: synerhetyka hlobalnoho i lokalnoho. [Glocalization of political processes: the synergy of the global and the local]. Naukovi zapysky NaUKMA. Politychni nauky, 134, 23-26. (in Ukrainian)

Sokolov, O. (2014). Sotsialnyi konstruktyvizm yak metodolohiia hendernykh doslidzhen u mezhakh sotsiokulturnoi paradyhmy [Social constructivism as a methodology of gender research within the sociocultural paradigm]. Zbirnyk naukovykh prats: filosofiia, sotsiolohiia, psykholohiia, 19(1), 71-77. (in Ukrainian)

Spytsia, N.V. (2007). Suspilstvo yak samoorhanizuiucha systema: metodolohiia synerhetychnoi paradyhmy [Society as a self-organizing system: the methodology of the synergistic paradigm]. Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii, 30, 82-92. (in Ukrainian)

Tokovenko, O.S. (2013). Transformatsiia kontseptualnykh zasad politychnoi nauky u kulturno istorychnomu konteksti [Transformation of the conceptual foundations of political science in a cultural-historical context]. Retrieved March 10, 2022 from https://core.ac.uk/download/pdf/268618774.pdf (in Ukrainian)


Переглядів анотації: 64
Завантажень PDF: 96
Опубліковано
2022-07-22
Як цитувати
Kravets, A. Y., & Alekseenko, I. H. (2022). СИНЕРГЕТИЧНА МЕТОДОЛОГІЯ ТА ПРИРОДНИЧО-НАУКОВЕ ПІЗНАННЯ ЯК ЧИННИКИ ПРОГНОЗУВАННЯ НАУКОВОЇ НОВИЗНИ ПОЛІТОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. Епістемологічні дослідження в філософії, соціальних і політичних науках, 5(1), 90-97. https://doi.org/10.15421/342212