ОПТИМАЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЧНА МЕТОДОЛОГІЯ: ВІДПОВІДЬ З ПОЗИЦІЙ МІЖДИСЦИПЛІНАРНОГО СИНТЕЗУ

Ключові слова: оптимальна методологія, політологічна предметність, синергетична теорія, ліберальна теорія, постмодерна методологія, дослідна парадигма

Анотація

Стаття присвячена встановленню сучасного методологічного рівня розкриття дослідної політологічної предметності та логіки тлмачення міждисциплінарних зв’язків. Мета дослідження – визначення оптимальної політологічної методології з урахуванням позицій міждисциплінарного синтезу. Охарактеризовано постмодерністські методологічні уявлення щодо цілісної суспільної свідомості та підкреслення ними необхідність раціонально-критичного переосмислення основних позитивістський положень. Було підкреслено, що нелінійність політичного процесу, на яку звертає парадигма синергетики, дає змогу побачити сутність таких явищ, як перехід до нової якості, особливості політико-інституційних взаємодій за межами системного контуру передбачення раніше непередбачуваних подій. Проаналізовано нові орієнтири політичного пізнання та уникнення екстремальності наукових положень, запобігання профанації методів, захопленню синергетичною «фразеологією», довільному застосуванню метафори. Розкрито значення класичного детермінізму, яке втрачає чинність в рамках дослідження сучасного суспільства, яке стоїть перед загрозами соціальних, техногенних та природних катастроф. З’ясовано поняття «парадигмального синтезу», яке вимагає усвідомлення евристичного потенціалу всіх наявних або поширених політологічних дослідних парадигм. Розкрито, що набуття якісно нових наукових результатів, пов’язане швидше з еволюцією, ніж революцією в наукових політологічних дослідженнях. Доведено, що постмодерністська природа оптимальної політологічної методології вимагає формування певного тематичного порядку денного і визнання всіма учасниками політичних процесів актуальності тих, чи інших висловлювань (в залежності від типу дискурсу, в якому відбувається обговорення). Встановлено, що символізація політичного процесу може стати ключовим аспектом інтерпретації наукової істини. Припущено, що в процесі обрання оптимальної методології ключовим є наявність в політичній науці самостійного дискурсивного середовища щодо істинності політологічних наукових положень, а також експертиза щодо результатів наукових досліджень на різних етапах і рівнях наукової діяльності. Встановлено, що слід брати до уваги обережність у постулюванні певних викликів та можливості зміни політичних обставин, які стали причиною тих чи інших рекомендацій. Зроблено висновок, що політичний аналіз у буденному розумінні виступає частиною особистісного досвіду та практичної прикладної діяльності з прогнозування їх оцінки без застосування методів діагностики громадської експертної думки.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Oleksandr Sergiiovych Tokovenko, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Доктор філософських наук, професор,
професор кафедри політології, декан факультету суспільних наук і міжнародних відносин,
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Oleksii Anatoliiovych Tretyak, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Доктор політичних наук, професор,
завідувач кафедри політології факультету суспільних наук і міжнародних відносин,
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Посилання

Alex-Assensoh, Y.M. (2008). Teaching Critical Analysis Skills with Analysis Briefs: What They are and How They Work. PS: Political Science & Politics, 41, 189-192.

Barbashyna, K. (2021). Synerhetychnyi pidkhid yak instrument doslidzhennia mizhderzhavnykh vidnosyn. [The synergistic approach as a tool for the study of interstate relations]. Filosofiia ta politolohiia v konteksti suchasnoi kultury, 13(2), 49-55. (in Ukrainian)

Buchanan, A. (2004) Political Liberalism and Social Epistemology. Philosophy & Public Affairs. Vol. 32. No. 2 (Spring). 95-130.

Driver D., Kyle J., Leonard L. (2008) Student Learning Identities: Developing a Learning Taxonomy for the Political Science Classroom. Journal of Political Science. Education 4, 1, 61-85.

Kekes, Dzh. Zasadnychi tsinnosti liberalizmu [Basic values of liberalism]. Retrieved June 03, 2022 from http://liberalism.politzone.in.ua/articles.php?id=15 (in Ukrainian)

Makarov, Z. (2013). Ratsionalnist i vypadkovist u dynamitsi naukovoho piznannia: obiektyvni ta subiektyvni peredumovy. [Rationality and randomness in the dynamics of scientific knowledge: objective and subjective prerequisites]. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Filosofiia, 663-664, 72-78. (in Ukrainian)

Mielkov, Yu.O. (2014). Stanovlennia liudyny yak subiekta piznannia za doby klasychnoi nauky. [The formation of man as a subject of knowledge in the age of classical science]. Filosofski problemy humanitarnykh nauk, 24, 38-43. (in Ukrainian)

Razdina, O.V. (2007). Hnoseolohichni osoblyvosti otrymannia sotsiopolitychnoho znannia – do pytannia pro spetsyfiku subiekta piznannia politychnykh vidnosyn. [Epistemological features of obtaining sociopolitical knowledge - to the question of the specificity of the subject of knowledge of political relations]. Humanitarnyi chasopys, 1, 63-71. (in Ukrainian)

Spytsia, N.V. (2007). Suspilstvo yak samoorhanizuiucha systema: metodolohiia synerhetychnoi paradyhmy. [Society as a self-organizing system: the methodology of the synergistic paradigm]. Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii, 30. Retrieved June 03, 2022 from http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpgvzdia_2007_30_11. (in Ukrainian).

Tokovenko, O.S. (2011). Evoliutsiia politychnoi realnosti: metodolohichni osnovy doslidzhennia. [Evolution of political reality: methodological foundations of research]. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu. Seriia: Filosofiia. Sotsiolohiia. Politolohiia, 19-21(2), 85-89. (in Ukrainian)

Trent, J.E. (2010). Political Science: Out of Step with the World? Empirical Evidence and Commentary. Paper prepared for the 21 st International Political Science Association World Congress, Santiago, Chile, July, 2009.56.

Trent, J.E. (2011). Should Political Science Be More Relevant? An Empirical and Critical Analysis of the Discipline. European Political Science, 10, 191-209.

Vershyna, V. (2022). Sotsiokulturni transformatsii suchasnosti: vyklyky dlia liudyny. [Sociocultural transformations of modern times: challenges for man]. Filosofiia ta politolohiia v konteksti suchasnoi kultury, 13(2), 18-25. (in Ukrainian)

Zazdravnova O.I. (2000). Tsinnisne znannia i etychni systemy v ideolohii [Valuable knowledge and ethical systems in ideology]. Naukovi zapysky Kharkivskoho viiskovoho universytetu, 6, 77-82. (in Ukrainian)


Переглядів анотації: 62
Завантажень PDF: 47
Опубліковано
2022-07-22
Як цитувати
Tokovenko, O. S., & Tretyak, O. A. (2022). ОПТИМАЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЧНА МЕТОДОЛОГІЯ: ВІДПОВІДЬ З ПОЗИЦІЙ МІЖДИСЦИПЛІНАРНОГО СИНТЕЗУ. Епістемологічні дослідження в філософії, соціальних і політичних науках, 5(1), 98-104. https://doi.org/10.15421/342213