ПОЛІТИКО-ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПОЛІТИКО-ІНСТИТУЦІЙНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ПОЛІТОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: ПАРАДИГМАЛЬНИЙ ВПЛИВ НА АВТОРСЬКУ СУБ’ЄКТНІСТЬ

  • Andriy Andriiovych Shulika Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара https://orcid.org/0000-0002-7250-0026
  • Volodymyr Mykolayovych Toryanik Дніпровський гуманітарний університет https://orcid.org/0000-0002-6118-0848
Ключові слова: парадигма, політичні інститути, політична теорія, авторська суб’єктність, наукова спільнота, раціоналізм

Анотація

Стаття присвячена вивченню парадигмального вибору в межах прикладних та академічних політологічних розробок та розгляду авторської специфіки й тлумаченню наявних методичних інструментів. Мета дослідження – встановлення політико-теоретичних та політико-інституційних детермінант політологічного дослідження на основі парадигмального впливу на авторську суб’єктність. Охарактеризовано суб’єктивізм в політологічному науковому пошуці як основу авторську позицію, обґрунтовану певними особливими методичними підходами та специфікою предмету дослідження. Було підкреслено, що апріорне сприйняття дослідника як раціональної істоти, яка здійснює ініціативний та автономний процес політичного мислення. Проаналізовано причини ідентифікації науковості тих чи інших положень на рівні інтуїтивного сприйняття тематично орієнтованої експертної спільноти. Розкрито значення політологічного дослідження в контексті необхідності побудови несуперечливої картини світу на основі авторської позиції, яку культивує постмодернізм. З’ясовано, що суб'єктивна/суб’єктна авторська позиція в рамках обрання парадигми постмодерну та відповідної для неї методології може стикатися із специфікою пізнавальної ситуації. Розкрито, що парадигма постмодерну дає змогу гнучко підходити до параметрів зміни суспільства, їх проміжних етапів, оцінки цілей та засобів їх досягнення в умовах становлення демократії. Доведено, що осягнення евристичного потенціалу філософських дослідних парадигм для політологічного дослідження формується з урахуванням параметрів класики – неокласики або постнекласичної парадигматики. Встановлено, у кожному конкретному політологічному дослідженні для дослідника необхідна операціоналізація загальнонаукових принципів відповідно до предмету наукової розробки. Припущено, що фахова логіка концепції політичної науки передбачає співвіднесення методології та предмету дослідження передусім з орієнтирами політичної влади, політичної доцільності, політичної результативності тощо. Встановлено, що претензії суб’єктів політичного мовлення на істинність своїх висловлювань ґрунтуються на загальнолюдських і загальномовних засадах пропозиціонального мовлення. Зроблено висновок, що ціннісні критерії істинності і мотивації дослідження рідко вивчаються у сучасних політологічних дослідженнях.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Andriy Andriiovych Shulika, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Доктор політичних наук, професор кафедри політології,
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Volodymyr Mykolayovych Toryanik, Дніпровський гуманітарний університет

Доктор політичних наук, професор,
завідувач науково-дослідної лабораторії з актуальних проблем гуманітарних наук,
Дніпровський гуманітарний університет

Посилання

Afanasieva, O.M. (2011). Dyskursyvna paradyhma suspilnykh i movoznavchykh nauk u doslidzhenni politychnoho/politolohichnoho dyskursiv [Discursive paradigm of social and linguistic sciences in the study of political/political discourses]. Nova filolohiia, 44, 10-14. (in Ukrainian)

Ball, T. (1976). From Paradigms to Research Programs: Toward a Post-Kuhnian Political Science. American Journal of Political Science, 20(1), 151-177.

Beardsley, Ph.L. (1974). Political Science: The Case of the Missing Paradigm. Political Theory, 2(1), 46-61.

Bilorus, O.H. (2013). Postindustrialna svitosystema hlobalizmu chy hlobalna noosferna ekonomika? Retsenziia na monohrafiiu Halchynskoho A.S. «Politychna nooekonomika: nachala onovlenoi paradyhmy ekonomichnykh znan» [Post-industrial world system of globalism or global noosphere economy? Review of the monograph by A.S. Galchynskyi “Political neo-economics: the beginnings of a renewed paradigm of economic knowledge]. Ekonomichnyi chasopys-XXI, 5-6(1), 100-101. (in Ukrainian)

Haas, M. (1986). Metaphysics of Paradigms in Political Science: Theories of Urban Unrest. The Review of Politics, 48(4), 520-548.

Hall, E. (2017) How to do realistic political theory (and why you might want to). European Journal of Political Theory, 16(3), 283-303.

Hrushko, V.S. (2013). Heohrafiia sotsiietalno zumovlenykh svitohliadno-politychnykh paradyhm [Geography of socially conditioned worldview and political paradigms]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Ser. : Heohrafiia, 2, 72-80. (in Ukrainian)

Kalynovskyi, Yu.Yu. (2012). Komunikatyvno-dyskursyvna paradyhma u suchasnykh politychnykh doslidzhenniakh [Communicative-discursive paradigm in modern political research]. Suchasne suspilstvo , 2, 12-18. (in Ukrainian)

Kuhn, T.S. (1970). The Structure of Scientific Revolutions. 2nd ed. Chicago: University of Chicago Press.

Lakatos, I. & Musgrave, A. (1970). Criticism and the Growth of Knowledge. London: Cambridge University Press.

Levenets, Yu.A. (2009). Politychna nauka: parametry ratsionalizmu [Political science: parameters of rationalism], in: Istorychna i politychna nauka ta suspilna praktyka v Ukraini. NAN Ukrainy, In-t polit. i etnonats. dosl. im. I.F.Kurasa. K.: Parlamentske vyd-vо, 166-171. (in Ukrainian)

Naumkina, S.M. & Kovadlo, N.P. (2012)/ Paradyhmalni modeli politychnoi evoliutsii: «Tradytsiia» ta «Suchasnist». [Paradigmatic models of political evolution: “Tradition” and “Modernity”] Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Istoriia. Filosofiia. Politolohiia, 4, 117-121. (in Ukrainian)

Pelahesha, N. (2013). Natsiia chy derzhava: paradyhmalna transformatsiia osmyslennia sotsialno-politychnykh protsesiv u krainakh postradianskoho prostoru [Nation or state: a paradigmatic transformation of the understanding of socio-political processes in the countries of the post-Soviet space]. Studia politologica Ucraino-Polona, 3, 166-175. (in Ukrainian)

Tokovenko, O.S. (2011). Hlobalna evoliutsiia ta ontolohiia politychnoho protsesu [Global evolution and ontology of the political process]. Filosofiia i politolohiia v konteksti suchasnoi kultury, 1(2), 173-180. (in Ukrainian)

Usenko, O. (2013). Paradyhmy doslidzhennia hromadsko-politychnykh rukhiv v umovakh hlobalnykh politychnykh protsesiv [Paradigms of the study of social and political movements in the conditions of global political processes]. Hileia: naukovyi visnyk, 75, 478-480. (in Ukrainian)

Опубліковано
2022-07-22
Як цитувати
Shulika, A., & Toryanik, V. (2022). ПОЛІТИКО-ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПОЛІТИКО-ІНСТИТУЦІЙНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ПОЛІТОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: ПАРАДИГМАЛЬНИЙ ВПЛИВ НА АВТОРСЬКУ СУБ’ЄКТНІСТЬ. Епістемологічні дослідження в філософії, соціальних і політичних науках, 5(1), 105-111. https://doi.org/10.15421/342214