КОНЦЕПТ ІСТИНИ У ДАВНЬОГРЕЦЬКІЙ ФІЛОСОФІЇ: ΑΛΗΘΕΙΑ ЯК СЕМАНТИЧНИЙ КЛАСТЕР

Ігор Павленко

doi:10.15421/342220

Ігор Павленко Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара https://orcid.org/0000-0001-6798-4903

Ключові слова: істина, ἀλήθεια, семантичні поля, контекст, мова, сенс, релятивізм

Анотація

Розглядається давньогрецьке поняття істини щодо мови та мовних контекстів. Істина представляється як металінгвістичний контекст, який породжує численні смислові об’єкти, що функціонують як семантичні поля. Аналізується уявлення про істину як семантичну структуру у зв’язку з особливостями використання поняття ἀλήθεια в античній філософії, пропонується програма дослідження поняття істини у давньогрецькій мові. Дослідження є першим наближенням до реконструкції алетіології давньогрецької філософії класичного періоду. Для цього передбачається розглянути поняття ἀλήθεια як семантичну домінанту або наддомінанту, за якою слідують її приватні локалізації. Необхідною складовою такого дослідження є також систематизація та класифікація контекстів, у яких використовується дане поняття. Мова йде про контексти істини, або про саму істину як суму контекстів, у яких протікає життя людини. Тут істина може розглядатися, в одному випадку, як конгломерат, хаотичне поєднання розрізнених елементів або ж як система смислових зв’язків, що охоплюють різні області дискурсу, де природна мова виступає в якості першоджерела, матеріалу, мега-нарративу, вихідного для будь-якого можливого розгляду істини.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Ігор Павленко, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії,
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Посилання

Aristoteles. (1831). Opera. Graece. Ex regensione Immanuelis Bekkeri, edidit Academia Regia Borussica. Vol. II. Berolini, Apud Georgium Reimerum, 790-1462.

Ausführliches Lexikon der griechischen und römischen Mythologie. (1884-1890). Herausg. W.H.Roscher. Vol. 1-2. Verlag Von B.G.Teubner, Leipzig.

Blavatsky, H.P. (1888). The Secret Doctrine: The Synthesis of Science, Religion and Philosophy. Vol. I.-L.; NY; Madras.

Bonitz, H. (1870). Index Aristotelicus, in: Aristoteles. Opera. Edidit Academia Regia Borussica. Vol. V. Berolini, Apud Georgium Reimerum, 1-878.

Brasse, J. (1842). Greek Gradus; or, a Greek, Latin, and English Prosodial Lexicon. London.

Chantraine, P. (1968). Dictionnaire Étymologique de la Langue Grecque Histoire des Mots. T. I-IV (1-2). Paris.

Cole, A.T. (1983). Archaic Truth. QUCC 13, 7-28.

Diels, H. (1952). Die Fragmente der Vorsokratiker. Griechisch und Deutsch. Neunte auflage Herausgegeben von Walter Kranz. Band I-III, Berlin, Weidmannsche Buchhandlung.

Diogenis Laertii (1862). Diogenis Laertii de clarorum philosophorum vitis, dogmatibus et apophthegmatibus. Graece et latine cum indicibus. Parisiis, Ed. A.F.Didot.

Frisk, H. (1960). Griechisches Etymologisches Wörterbuch. Band I-III. Heidelberg, Carl Winter-Universitätsverlag.

Heidegger, M. (1976). Platon Lehre von der Wahrheit, in: M. Heidegger. Gesamtausgabe. B.9. – Wegmarken. Ffm, Vittorio Klostermann, 203-238.

Helting, H. (1997). Ἀλήθεια – Etymologien vor Heidegger im Vergleich mit einigen Phasen der Ἀλήθεια – Auslegung bei Heidegger, in: Heidegger Studein, 13 (1997), 93-109.

Hesychii Alexandrini Lexicon post Ioannem Albertum. Recensuit Mauricius Schmidt. (1858). Vol. 1. Ienae. Sumptibus Frederici Maukii.

Lexicon Homericum. (1885). Vol. I-II. Ed. H.Ebeling. Lipsiae-Londini-Parisiis.

Lexicon Platonicum sive Vocum Platonicarum Index. Condidit D. Fridericus Astius. (1835). Vol. I-III. Lipsiae.

Luther, Wilhelm. (1935). “Wahrheit” und “Lüge” im ältesten Griechentum. Borna, Bez. Leipzig, Verlag Robert Noske, VIII.

Meyer, L. (1901). Handbuch der Griechischen Etymologie. Vol. I-IV. Leipzig, Verlag Von S.Hirzel, Vol. I.

Page, C. (1991). The Truth about Lies in Plato’s Republic, in: Ancient Phiosophy, 11, 1-33.

Plato. (1952). Platonis Opera. Vol. I-V. Ed. John Burnet. Oxford University Press. 1899-1906; 1952-1954.

Sexti Empirici. (1842). Opera Graece et Latine cum versione H.Stephani (Vol. I) et G. Herveti (Vol. II). Editio Emendatior. Lipsiae, Sumptu Librariae Kuehnianae.

Schneider, E. G. (1797) Kritisches Griechisch-Deutsches Handwörterbuch. Ausg. B.1. Züllichau und Leipzig.

Thiselton, A.C. (1978). Truth, in: The New international dictionary of New Testament theology. Vol. III. Exeter, Paternoster Press, 874-902.

Wolenski, J. (2005). Aletheia in Greek thought until Aristotle. Annals of Pure and Applied Logic, 127, 339-360.

Yonge, B.A. (1849). An English-Greek Lexicon. London; Longman, Brown, Green and Longmans.