Людина у Платона та Софокла: досвід компаративного аналізу

  • S. V. Shevtsov
Ключові слова: аполонійська людина, діонісійська людина, міф про печеру, міф про Едіпа, пізнання, істина

Анотація

Розкриваються конститутивні аспекти двох шляхів пізнання: аполонійського, якому притаманне синтетичне бачення світу, що виражено у платонівському міфі про печеру та діонісійського, якому притаманне трагічне самопізнання та відчуття світу, що виражено Софоклом у його едіпології. Для здійснення компаративного аналізу автор визначає ті ключові формальні та змістовні аспекти, відносно яких можна порівнювати людину печери Платона та Едіпа Софокла. Показано, що першою такою концептуальною ознакою є розуміння людини як істоти, буття якої є принципово неповним. Усвідомлено що другою такою ознакою є стан повного невігластва для якого притаманні певні психологічні та екзистенціальні переживання: перебування на дні печери у Платона та перебування Едіпа у Софокла в Коринфі. З’ясовано, що третьою ознакою порівняння є перехідний стан, якому притаманні такі переживання як біль, страждання, гнів, страх тощо. Людина печери усвідомлює, що речі, які він бачить зараз, відрізняються від того, якими він їх бачив раніше. У Едіпа це занурення в сумнів на бенкеті, подорож до міста Дельфи, втеча до міста Фіви, схватка зі сфінкс. Показано, що четвертою ознакою порівняння є характер осягнення істини: людина печери здійснює лінійне поступове сходження від емпіричного знання до раціонального, а від останнього до умоглядного, тоді як Едіп рухається дискретно від таємного знання до знання-влади, а від останнього до знання самого себе. Нарешті, усвідомлено, що п’ятою ознакою порівняння є обставини після осягнення істини: якщо людина печери повертається знову до тих, хто знаходиться у печері і там зустрічає свою долю у вигляді насильницькій смерті, то Едіп назавжди покидає Фіви, загадково зникає з плану буття і стає духовним покровителем Афін.

Посилання

Averintsev S.S. K istolkovaniyu simvoliki mifa o Edipe (To the Interpretation of Symbolism of Myth about Oedipus). Antiquity and contemporary (To 80-Anniversary of Ph.A. Petrovsky). M. : Nauka, 1972. Pp.90-102.

Nitzsche F. Rozhdenie tragedii iz duha muzyki (Origins of Tragedy from Spirit of Music). Works in 2 Volumes. М. : Nauka, 1996. – Vol.1. – С.47-157.

Plato. Collected Works in 4 Volumes. М. : Mysl’, 1993. Vol.2. 528 s.

Plato. Collected Works in 4 Volumes. M. : Mysl’, 1994. 624 s.

Solov’ev V.S. Zhiznennaya drama Platona (Plato’s Drama of Life). Works in 2 volumes. M. : Mysl’, 1990. S. 582-625

Sophocles. Dramy (Dramas). М.: Nauka, 1990. – 605 s.

Опубліковано
2017-11-21