Електронна петиція як ефективний інструмент політичної участі громадян

  • A. K. Konstantynivska Національний університет «Києво-Могилянська академія» https://orcid.org/0000-0001-6463-123X
Ключові слова: електронна демократія, електронні дискусійні платформи, інформаційна система, державна політика, громадська думка

Анотація

В останні роки, інформаційно-комунікаційні технології стали джерелом для демократичних інновацій та розвитку політичної системи різних країн світу.  Електронні петиції є одним з найефективніших інструментів електронної демократії, адже інші електронні дискусійні платформи не дають таких швидких та надійних результатів. Петиції дозволяють привернути увагу влади до проблемних питань у суспільстві, виразити невдоволення щодо прийнятих нормативно-правових актів, адміністративних рішень виконавчої влади або її без діяння; сформулювати погляди, щодо результатів окремої державної політики. У статті розглянуто загальні характеристики електронних петицій, їх типологію; визначено вплив поданих електронних петицій на державну політику; умови й критерії успішного електронного клопотання та мотивації громадян користуватися інструментом електронної петиції.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Дерев’янко, С. Електронні петиції до органів влади України як інструмент електронної демократії. Вісник Прикарпатського університету. Політологія, №10, 2016, С. 43-53.

Закірова С. Ефективність системи електронних петицій в Україні: аналіз і застереження першого досвіду. Громадська думка про право творення: інформаційно-аналітичний бюлетень на базі оперативних матеріалів. №1 (140). 2016. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://nbuviap.gov.ua/images/dumka/2016/1.pdf

Закон України від 2.10.1996 р. № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (зі змінами). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/393/96-%D0%B2%D1%80

Крижановська, А. С. Питання впровадження інституту електронних петицій в діяльності Президента України. Державне будівництво та місцеве самоврядування, №30, 2015, 107-116.

Мєзєнцев, А. (2016). Підходи до електронних петицій: зарубіжний та національний досвід. Актуальні проблеми державного управління, №3, 2016, 83-87.

Про порядок розгляду електронної петиції, адресованої Президентові Україні : Указ Президента України від 28.08.2015 № 523/2015. Офіц. вісн. України. 2015. № 70. С. 2301.

Собків, Я. М. Електронна петиція як одне з інформаційних прав людини і громадянина. Право і суспільство, №6, 2015, 61-66.

Anduiza, E., Gallego, A., & Cantijoch, M. (2010). Online political participation in Spain: the impact of traditional and Internet resources. Journal of Information Technology & Politics, Vol. 7, №4, 356-368.

Arguello, J., Butler, B. S., Joyce, E., Kraut, R., Ling, K. S., Rosé, C., & Wang, X. Talk to me: foundations for successful individual-group interactions in online communities. In Proceedings of the SIGCHI conference on Human Factors in computing systems. 2006, pp. 959-968.

Bermudez, S., Bright, J., Pilet, J. B., & Soubiran, T. Power Users in Online Democracy: their origins and impact, 2016.

Böhle, K. & U. Riehm. ‘E-petition systems and political participation: About institutional challenges and democratic opportunities’, First Monday, 2013, Vol. 18, №7.

Lindner, R. & U. Riehm. ‘Broadening Participation Through E-petitions? An Empirical Study of Petitions to the German Parliament,’ Policy & Internet, 2011, 3(1).

Macintosh, A., Malina, A., & Farrell, S. (2002). Digital democracy through electronic petitioning. In Advances in digital government, Springer, Boston, MA. 2002. 137-148

Margetts, H. Z., John, P., Hale, S. A., & Reissfelder, S. Leadership without leaders? Starters and followers in online collective action. Political Studies, 2015, Vol. 63, №2, 278-299.

Nielsen, J. The 90-9-1 rule for participation inequality in social media and online communities. 2006, 2016.

Panagiotopoulos, P., & Elliman, T. Online engagement from the grassroots: Reflecting on over a decade of ePetitioning experience in Europe and the UK. In Empowering Open and Collaborative Governance. Springer, Berlin, Heidelberg, 2012, 79-94.

Recommendation CM/Rec (2009) 1 of the Committee of Ministers to member states on electronic democracy (e-democracy): Adopted by the Committee of Ministers on 18 February 2009 at the 1049th meeting of the Ministers’ Deputies [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.coe.int/t/dgap/democracy/Activities/GGIS/CAHDE/2009/RecCM2009_1_and_Accomp_Docs/6647-0-ID8289-Recommendation%20on%20electronic%20democracy.pdf

Schmidt, J. & K. Johnsenю. On the Use of the E-Petition Platform of the German Bundestag, Discussion Paper No. 2014-03, 2014, Berlin, HIIG Discussion Paper Series.

Vaccari, C. Digital Politics in Western Democracies: A Comparative Study. Baltimore: Johns Hopkins University Press, 2013.

Yasseri, T., S. A. Hale & H. Z. Margetts. Modelling the rise in internet-based petitions, University of Oxford, Oxford Internet Institute, 2013.

Yeow, A., Johnson, S., & Faraj, S. Lurking: legitimate or illegitimate peripheral participation? ICIS 2006 Proceedings, 62.

Опубліковано
2018-12-20