Історія як умоглядна модель минулого

Частина 1

Ключові слова: історія, знання, минуле, інформація, модель, інтерпретація

Анотація

Історія розглядається як знання про минуле. Розглядається проблема об'єкта історичної науки. Ставиться питання про «реальність» минулого, про співвідношення минулого і реальності, про можливість «науки про минуле» і можливість минулого бути об'єктом історичної науки. Розглядається взаємозв'язок між минулим і сьогоденням. Сучасність постає основою для пізнання минулого. Сучасність є точкою відліку, відбір і осмислення минулих подій завжди відбувається з точки зору сучасності.
Будь-яке пізнання здійснюється за посередництвом знаків. Функція пізнання полягає в накладанні на світ мережі позначень. Вироблення нових знань розглядається як семіотичний процес. Поняття «реальність» і «знання» тісно пов'язані між собою. Знання не тільки описує реальність, воно також конструює її. Знання (в тому числі, історичне) культурно опосередковане.
Історія як наука розуміється як продукування нових знань на базі переробки інформаційних масивів про минуле. Глибина розуміння в кінцевому рахунку залежить не стільки від інформації, скільки від властивостей інтерпретатора. Сутність наукового методу - заміна реального об'єкта його моделлю. Історія як наука про минуле, як знання про минуле постає як розумова конструкція, як умоглядна модель минулого.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Oleksandr V. Mykhailiuk, Національна металургійна академія України

Доктор історичних наук, професор
Завідувач кафедри документознавства та інформаційної діяльності,
Національна металургійна академія України

Посилання

Ankersmit, F.R. (2009). Istoriya i tropologiya: vzlet i padenie metafory [History and Tropology: The Rise and Fall of a Metaphor]. M.: Kanon+. (In Russian).

Berger, P. & Lukman, T. (1995). Socialnoe konstruirovanie realnosti. Traktat po sociologii znaniya [Social construction of reality. A treatise on the sociology of knowledge]. M.: Medium. (In Russian).

Blok, M. (1986). Apologiya istorii, ili Remeslo istorika [Apology of history, or craft of the historian]. Izdanie 2-e, dopolnennoe. M.: Nauka. (In Russian).

Bragina, N.G. (2007). Pamyat v yazyke i culture [Memory in language and culture]. M.: Yazyki slavyanskih kultur. (In Russian).

Gerasimov, G.I. (2017). Proshloe kak obekt istorii [The past as an object of history]. Genesis: istoricheskie issledovaniya, 10, 1–19. DOI: 10.25136/2409-868X.2017.10.24068 (In Russian).

Girc, K. (2004). Interpretaciya kultur [Interpretation of cultures]. M.: «Rossijskaya politicheskaya enciklopediya» (ROSSPEN). (In Russian).

Gurevich, A.Ya. (1998). Aporii sovremennoj istoricheskoj nauki – mnimye i podlinnye [The aporias of modern historical science are imaginary and true]. Odissej: Chelovek v istorii. 1997. M.: Nauka. S. 232-250. (In Russian).

Gurevich, A.Ya. (1996). Territoriya istorika [Territory of the historian]. Odissej: Chelovek v istorii. M., 1996. S. 81-109. (In Russian).

Demina, L.A. & Przhilenskij, V.I. (2017). Znanie. Obshestvo. Smysl [Knowledge. Society. Meaning]: monografiya. M.: Prospekt. (In Russian).

Dombrovskaya, I.S. (2014). Yumor v kontekste razvitiya [Humor in the context of development]. Retrieved from http://psy.su/mod_files/additions_1/fle_file_additions_1_3060.pdf (In Russian).

Istoriki v poiskah novyh perspektiv. (2019). [Historians in search of new perspectives]. Kollektivnaya monografiya. (red. Chekanceva, Z.A.). M.: Akvilon. (In Russian).

Kasavin, I.T. (2009). Znanie [Knowledge]. Enciklopediya epistemologii i filosofii nauki. M.: «Kanon+» (In Russian).

Kasyanov, G. (2016). K desyatiletiyu Ukrainskogo instituta nacionalnoj pamyati (2006–2016) [To the Decade of the Ukrainian Institute of National Memory (2006-2016)]. Historians.in.ua Retrieved from http://www.historians.in.ua/index.php/en/dyskusiya/1755-georgij-kas-yanov-k-desyatiletiyu-ukrainskogo-instituta-natsional-noj-pamyati-2006-2016 (In Russian).

Klyukanov, I.E. (2012). Kommunikaciya i zabyvanie: Pereocenka cennostej [Communication and forgetting: Reassessing values]. Cennosti i kommunikaciya v sovremennom obshestve. SPb.: Izd-vo Politehn. un-ta. S. 16-22. (In Russian).

Kovalchenko, I.D. (1987). Metody istoricheskogo issledovaniya [Methods of Historical Research]. M.: Nauka. (In Russian).

Kont-Sponvil, Andre. (2012). Filosofskij slovar [Philosophical dictionary]. M.: «Eterna». (In Russian).

Kukarceva, M.A. & Kolomoec E.N. (2007). Epistemologiya i ontologiya istorii [Epistemology and ontology of history]. Vestnik Moskovskogo universiteta. Seriya 7: Filosofiya, № 1. S. 24-35. (In Russian).

Manhejm, K. (2000). Esse o sociologii kultury [Essay on sociology of culture]. Manhejm K. Izbrannoe: Sociologiya kultury. M.; SPb. (In Russian).

Marks, K. & Engels, F. Nemeckaya ideologiya [German ideology]. Marks K. i Engels F., Soch., 2 izd., t.3. (In Russian).

Marks, K. Teorii pribavochnoj stoimosti [Theories of surplus value] (IV tom «Kapitala»). Chast vtoraya (glavy VIII-XVIII). K. Marks i F. Engels. Soch. T. 26. Ch. II. (In Russian).

Megill, A. (2007). Istoricheskaya epistemologiya [Historical epistemology]. M.: «Kanon+». (In Russian).

Mishalova, E.V. (2012). Istoricheskij narrativ kak forma organizacii i reprezentacii istoricheskogo znaniya [Historical narrative as a form of organization and representation of historical knowledge]. Epistemologiya & filosofiya nauki, T. XXXI. № 1. S. 157-172. (In Russian).

Nikiforov, A.L. (2004). Znanie [Knowledge]. Filosofiya: Enciklopedicheskij slovar (Pod red. A.A. Ivina). M.: Gardariki. (In Russian).

Nikiforov, A.L. (2018). Znanie i realnost [Knowledge and Reality]. [Elektronnyj resurs]. Rezhim dostupa https://iphras.ru/uplfile/socep/al_znanie.pdf (Data obrasheniya 10.12.18) (In Russian).

Polani, M. (1985) Lichnostnoe znanie. Na puti k postkriticheskoj filosofii [Personal knowledge. On the road to post-critical philosophy]. M. (In Russian).

Pro, A. (2000) Dvenadcat urokov po istorii [Twelve lessons on history]. M.: Rossijsk. gos. gumanit. un-t.

Repina, L. (2012). Situaciya v sovremennoj istoriografii: obshestvennyj zapros i nauchnyj otvet [The situation in modern historiography: public inquiry and scientific answer]. Istoricheskaya nauka segodnya: teorii, metody, perspektivy. M.: LKI, S. 5–13. (In Russian).

Saveleva, I.M. & Poletaev A.V. (2005). «Istoricheskaya pamyat»: k voprosu o granicah ponyatiya [“Historical memory”: to the question of the boundaries of the notion]. Fenomen proshlogo. M.: GU–VShE. S. 170–220. Retrieved from https://istorex.ru/page/saveleva_im_a_v_poletaev_av_istoricheskaya_pamyat_k_voprosu_o_granitsakh_ponyatiya (In Russian).

Saveleva, I.M. & Poletaev, A.V. (2003). Znanie o proshlom: teoriya i istoriya [Knowledge of the past: Theory and history]: V 2t. T.1: Konstruirovanie proshlogo [Constructing the past]. SPb.: Nauka. (In Russian).

Saveleva, I. & Poletaev, A. (2000). Istoriya kak znaniya o proshlom [History as knowledge of the past]. Logos, 2 (23). S. 39-74. Retrieved from https://www.ruthenia.ru/logos/number/2000_2/06.html (In Russian).

Savchenko, S.V. (2017). Istoriografiya kak forma lozhnyh vospominanij [Historiography as a form of false memories]. Do3a / Doksa, 1(27). S. 31-43. (In Russian).

Tishenko, P.D. (2008). Ideya modeli i pred(o)stavlyayushee «Da budet!» [The idea of a model and the premise “Let it be!”]. Sistemy i modeli: granicy interpretacij: cb. tr. Vserossijskoj nauchnoj konferencii s mezhdunarodnym uchastiem. Moskva–Tomsk, 5-7 noyabrya 2008 g. Tomsk: Izdatelstvo TGPU. S. 311-326. (In Russian).

Tosh, D. (2000). Stremlenie k istine. Kak ovladet masterstvom istorika [The pursuit of truth. How to master the skill of a historian]. Per. s angl. M: Izdatelstvo «Ves Mir». (In Russian).

Uspenskij, B.A. (1996). Izbrannye Trudy [Selected works]. Tom I. Semiotika istorii. Semiotika kultury [The semiotics of history. Semiotics of culture]. M.: Shkola «Yazyki russkoj kultury». (In Russian).

Fevr, L. (1991). Boi za istoriyu [Fighting for history]. M.: Nauka. (In Russian).

Fuko, M. (1996). Arheologiya znaniya [Archaeology of Knowledge]. K.: Nika-Centr. (In Russian).

Hobsbaum, E. (2009). V zashitu istorii. Skepsis [In defense of history. Skepsis]. Retrieved from https://scepsis.net/library/id_2342.html (In Russian).

Maslow, A. (1966). The Psychology of Science: A Reconnaisance. N.Y.

Опубліковано
2019-12-30