@article{Mykhailiuk_2019, title={Історія як умоглядна модель минулого: Частина 1}, volume={2}, url={https://visnukpfs.dp.ua/index.php/PFS/article/view/986}, DOI={10.15421/341922}, abstractNote={<p><em>Історія розглядається як знання про минуле. Розглядається проблема об’єкта історичної науки. Ставиться питання про «реальність» минулого, про співвідношення минулого і реальності, про можливість «науки про минуле» і можливість минулого бути об’єктом історичної науки. Розглядається взаємозв’язок між минулим і сьогоденням. Сучасність постає основою для пізнання минулого. Сучасність є точкою відліку, відбір і осмислення минулих подій завжди відбувається з точки зору сучасності.<br></em><em>Будь-яке пізнання здійснюється за посередництвом знаків. Функція пізнання полягає в накладанні на світ мережі позначень. Вироблення нових знань розглядається як семіотичний процес. Поняття «реальність» і «знання» тісно пов’язані між собою. Знання не тільки описує реальність, воно також конструює її. Знання (в тому числі, історичне) культурно опосередковане.<br></em><em>Історія як наука розуміється як продукування нових знань на базі переробки інформаційних масивів про минуле. Глибина розуміння в кінцевому рахунку залежить не стільки від інформації, скільки від властивостей інтерпретатора. Сутність наукового методу - заміна реального об’єкта його моделлю. Історія як наука про минуле, як знання про минуле постає як розумова конструкція, як умоглядна модель минулого.</em></p&gt;}, number={2}, journal={Епістемологічні дослідження в філософії, соціальних і політичних науках}, author={Mykhailiuk, Oleksandr V.}, year={2019}, month={Груд}, pages={31-40} }