TY - JOUR AU - Vershyna, Viktoriia A. PY - 2019/12/30 Y2 - 2024/03/28 TI - Концепт «образ людини» в філософському дискурсі JF - Епістемологічні дослідження в філософії, соціальних і політичних науках JA - Epistem. Stud. in Phil., Soc. and Pol. Sci. VL - 2 IS - 2 SE - Філософія DO - 10.15421/341923 UR - https://visnukpfs.dp.ua/index.php/PFS/article/view/987 SP - 41-48 AB - Аналізується сучасний стан філософського-антропологічного знання, тенденції до переосмислення предмета, статусу і методології філософської антропології, обумовлені переважанням постмодерністської парадигми в світогляді кінця ХХ - початку ХХІ століть і запереченням граничних підстав буття, з одного боку, а також посиленням впливу технологічних процесів на природу і існування самої людини, з іншого. Щодо філософсько-антропологічних досліджень переосмислення класичних підходів виражається у відмові від визнання сутнісних характеристик людини і цілісного бачення людини (есенціалістського принципу). Наслідком такої позиції є зосередженість на фрагментарності та сингулярності в описі людського і домінування негативної антропології, яка стверджує неможливе вість сказати про людину що-небудь конкретне.У зв'язку з позначеною ситуацією обґрунтовується правомірність вживання концепту «образ людини» в філософському дискурсі в якості репрезентативного і загально значимого зрізу уявлень про людину. Такий образ формується в контексті філософської і художньої рефлексії як відображення деякої об'єктивної реальності - «як» і «яким чином» людина представлена в певному культурно-історичному та соціальному просторі. Образ людини в якості концепту в концентрованій формі фіксує смисли і цінності, що мають першорядне значення, а також являє собою «втрачену» постмодерном, але шукану сьогодні цілісність. Разом з тим концепт «образ людини» не тільки відображає реальність, а й виявляє ідеальне бачення людини, задає спрямованість формування людиною своєї ідентичності і детермінує концептуальні орієнтири в просторі соціальної комунікації. ER -