Епістемологічні дослідження в філософії, соціальних і політичних науках https://visnukpfs.dp.ua/index.php/PFS <p>Науковий журнал<strong> «</strong>Епістемологічні дослідження у філософії, соціальних і політичних науках» був заснований у 1993 р. (1993-2017 рр. видавався під назвою «Вісник Дніпропетровського університету. Серія: філософія, соціологія, політологія»). Журнал є одним з провідних наукових видань, в якому висвітлюються сучасні епістемологічні студії у галузі філософських, соціальних і політичних наук.</p> Oles Honchar Dnipro National University uk-UA Епістемологічні дослідження в філософії, соціальних і політичних науках 2618-1274 Епістемологічні засади концепту гідності у філософському дискурсі Джона Лока https://visnukpfs.dp.ua/index.php/PFS/article/view/1034 <p>У статті проаналізовано особливості епістемологічного обґрунтування концепту гідності у філософському дискурсі видатного англійського просвітника Джона Лока. Його погляди стосовно природних прав і свобод, гідності людини, сформовані в умовах формаційних зрушень Нового часу, не тільки не втратили свого евристичного потенціалу, але й з новою силою виявляють свою актуальність у світлі тенденцій сучасного динамічного світу. У процесі роботи над статтею було використано як загальнонаукові, так і філософські методи дослідження (герменевтичний, феноменологічний, діалектичний, компаративний). У ході дослідження виявлено, що концепт гідності та концепція виховання гідного громадянина у філософському дискурсі Джона Лока прямо пов’язані з його епістемологією. Хоч у його працях немає жодної згадки про фразеологізм “tabula rasa”, авторство якого йому неодноразово намагалися приписати, проте інтенція, на якій акцентує увагу цей римський вислів у нього присутня. Саме вона для англійського просвітника стає підставою заперечення вродженості моральних ідей. Відкидаючи метафізичну причину людської моральності, Джон Лок стверджує, що соціальна диференціація, доброчесна або недоброчесна поведінка особистості аж ніяк не вкорінені в людській натурі, а породжені соціальним середовищем, зокрема, впливом виховання. Тому усі повинні мати рівні культурно-освітні та політико-правові умови для соціального старту. Вродженим в людині є тільки прагнення до щастя, яке в діалектичному взаємозв`язку із суспільним прогресом стає основою трансформації уявлень про гідність. Утвердження західного типу капіталізму створює нові конкурентні можливості самореалізації, недоступні раніше для більшості людей. А отже гідність все більшою мірою починає ототожнюватися з раціональністю, рівнем освіти та виховання, особистісним і професійним успіхом.</p> Maksym Victorovich Doichyk Oksana Yaroslavivna Doichyk ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-21 2021-07-21 4 1 3 12 10.15421/342101 ДЖИДДУ КРІШНАМУРТІ: “МИСЛЕННЯ БЕЗ ДУМАННЯ”, ОСЯЯННЯ ТА ҐРУНТ https://visnukpfs.dp.ua/index.php/PFS/article/view/1035 <p>Автор статті досліджує філософську спадщину відомого індусько-англійсько-американського мандрованого проповідника, духовного вчителя, Джидду Крішнамурті. У ній розглядається його підхід до мислення та розуму, а також їхнє відношення до фундаментальної реальності, яку він називає ґрунтом. Цей підхід порівнюється з європейським новочасним проєктом раціональності, створеного раціоналістами та психологами-емпіриками. Відтак, у підсумку автор висновує, що Джидду Крішнамурті створив власну концепцію розумності, заснованої на осяянні, а сама осяйна розумність має гносеологічний, епістемологічний та онтологічний статус. Гносеологічний статус осяйної розумності полягає у безпосередньому сприйнятті фундаментальної реальності; епістемологічний статус – у наданні людині доступу до гнозису про таку реальність; онтологічний статус полягає у тому, що лише осяйна розумність може досягнути того, що лежить в основі дуальної та суперечливої видимості, а саме: єдиного, цілісного, нечасового та непросторового ґрунту. </p> Ihor Volodymyrovych Karivets ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-21 2021-07-21 4 1 13 19 10.15421/342102 Модифікована структурно-номінативна реконструкція практичних фізичних теорій як основа філософії фізики https://visnukpfs.dp.ua/index.php/PFS/article/view/1037 <p>Фізичні теорії є складними та необхідними інструментами отримання нових знань про галузі їхнього застосування. Проводиться розрізнення між абстрактними та практичними теоріями. Останні постійно вдосконалюються у пізнавальній діяльності професійних фізиків і вивчаються майбутніми фізиками. Запропоновано варіант філософії фізики, заснований на модифікованій структурно-номінативній реконструкції практичних теорій. Читачі мають вирішити, чи корисний цей варіант для розуміння ними як філософії фізики, так й інших філософій окремих наук.<br>Стаття написана в рамках теми «Комунікативні трансформації в сучасній науці» «Програмно-цільові та конкурентні теми Національної академії наук України».</p> Vladimir Ivanovich Kuznetsov ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-21 2021-07-21 4 1 20 28 10.15421/342103 МЕТОДОЛОГІЧНО-ЦІННІСНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ. Особливості філософського визначення патріотизму https://visnukpfs.dp.ua/index.php/PFS/article/view/1038 <p>У найширшому сенсі мету статті можна позначити як розкриття певних аспектів теоретико-методологічного характеру у дослідженні процесу ідентифікації. Предметна конкретизація увиразнює дослідницький проєкт ідентичності: патріотизм. Структурно-смисловий каркас побудовано на висвітлені специфіки філософського підходу у дослідженні цього феномену. Методологічною основою є інтерпретаційні засновки герменевтичного підходу із структурним аналізом створених контекстів. Пропонується підхід, що характеризується перемежовуванням філософсько-дисциплінарних напрямів і сфер як певних платформ для розгляду досліджуваного феномену: онтологія, гносеологія, етика, політика. Це дало змогу визначити особливості філософського осмислення патріотизму у різних ракурсах та як цілісний феномен: диференціація як створення контекстів задля цілісного осмислення. Основні питання дослідження: «що таке патріотизм?», «як досліджувати патріотизм?», «у який спосіб реалізується патріотизм?». Висновуючи про важливість використання пропонованої дослідницької формули для патріотизму, автор звертає увагу на продуктивності застосування такого підходу в аналітиці процесів національної ідентифікації та проблем політичної ідентичності сьогодні. Тезою-висновком є міркування про актуальність та важливість розуміння здатності усвідомленого вияву своїх переконань, бажань і намірів закорінених у почутті патріотизму як окремих характеристик ідентичності. Методологічні положення статті напрацьовано та апробована в рамках колоквіуму «Культура пам’яті та патріотизм» стипендіатів Палати депутатів федеральної землі Берліну у 2020-2021 рр.</p> Vitalii V. Mudrakov ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-21 2021-07-21 4 1 29 37 10.15421/342104 ПОЛІСЕМІЯ ПРОСТОРУ І ЦИФРОВЕ НАСИЛЛЯ https://visnukpfs.dp.ua/index.php/PFS/article/view/1039 <p>У статті викладені результати дослідження історії виникнення уявлень про фізичний і соціальний простори в рамках європейської інтелектуальної традиції XVIII-XX ст. В роботі використані історико-порівняльний та феноменологічний методи. Точкою відліку нашого дослідження стала коротка експлікація апріорних підстав вчення про фізичний простір в межах трансцендентальної естетики І.Канта. Завдяки історико-порівняльному методу вдалося викласти історію поняття простору в контексті ранньої німецької (М.Вебер) і ранньої французької (Е.Дюркгейм) соціогуманітарної думки. Було показано, що соціологічний метод Е. Дюркгейма побудований на принципах класичного кантіанства з його вченням про речі в собі. У свою чергу М.Вебер, навпаки, відмовився від принципу речі в собі, оскільки його соціологічні погляди знаходилися під прямим впливом неокантіанства В.Віндельбанда і Г.Ріккерта. Стан питання в післявоєнний період викладено за допомогою порівняння понять соціального простору в феноменологічній соціології А.Шютца, П.Бергера і Т. Лукмана і в постструктуралізмі Г.Дебора, М.Фуко і П.Бурдьє. Феноменологічний метод сприяв виявленню трансцендентального аспекту в конструкції поняття соціального простору. У роботах М. Фуко було знайдено перші спроби визначення цифрового простору, викладені у вигляді метафори «дзеркала». Порівняльний аналіз соціального та цифрового простору продемонстрував трансформацію поняття «насильство». Соціальне насильство в соціальному просторі виникло в роздумах ситуаціоністів з приводу урбанізації, а цифрове насильство в цифровому середовищі є не насильством як таким, а відмовою від низки розумових операцій, фундаментальних для феноменологічного пізнання. У статті аргументовано положення про необхідність збереження поняття інтенційності для всебічного уявлення про зв’язок цифрового простору і свідомості людини.</p> Sergey Viktorovich Grigorishin Ekaterina Vladimirovna Novokreshchennykh ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-21 2021-07-21 4 1 38 50 10.15421/342105 МИСЛЕННЯ ЯК ЛОГОС, УЯВЛЕННЯ АБО ДАРУНОК: У ВИТОКІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО МИСЛЕННЯ ЗГІДНО ВЧЕННЯ М. ГАЙДЕҐҐЕРА https://visnukpfs.dp.ua/index.php/PFS/article/view/1040 <p>Аналіз установок пізньої думки Гайдеґґера показує, що найважливішою темою пізнього Гайдеґґера є не тільки буття, але й сама сутність мислення. Відповідно до тієї схеми, за якою німецький мислитель намагається розкрити сутність буття і розкриває глобальні проблеми європейської філософії у її витоків, він досліджує і сутність мислення, намагаючись через призму різноманітності підходів до мислення в Прадавній Греції виявити джерела справжнього мислення. Пізній Гайдеґґер ставить складне завдання зрозуміти: чи можуть бути більш ранні (чим логіка або логос) механізми запуску мислення. Звідси він виводить хронотоп європейської думки. При уважному прочитанні Гайдеґґера стає зрозумілим, що мислення починається там, де ми втягуємося на глибинні рівні думки (з любов’ю), і лише там мислення одержує подяку, або дарунок. Усе, що на поверхні думки, Гайдеґґер мисленням не вважає. Тому найважливіший висновок, який можна зробити на підставі вивчання пізнього Гайдеґґера, що мислення – це глибина, яка на логосном шляху не висвітиться, а може бути знайдена тільки як зусилля через любов. Мислення – це дарунок, що розкривається в глибинах думки, використовувати який ще необхідно навчитися.</p> Viktor В. Okorokov ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-21 2021-07-21 4 1 51 58 10.15421/342106 ФЕНОМЕН ІНТЕРПРЕТАЦІЇ В КОНТЕКСТІ ГЕРМЕНЕВТИЧНОГО АНАЛІЗУ https://visnukpfs.dp.ua/index.php/PFS/article/view/1042 <p>У статті розглянуто феномен «інтерпретації» в контексті герменевтичного аналізу. Проаналізовано погляди дослідників герменевтики: Й.&nbsp;Хладного, Ф.&nbsp;Маєра, Й.&nbsp;Ернесті, Ф.Шлейєрмахера, Й.Дройзена, В.Дільтея, П.Рікера, А.Вайтгеда, М.&nbsp;Гайдеґґера, Г.‑Ґ.Ґадамера, В.Швирьова, С.Квіта та ін. на природу й сутність інтерпретації, її методи, структуру й значення в життєдіяльності людини. </p> Roman Oleksandrovych Khalimon ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-21 2021-07-21 4 1 59 68 10.15421/342107 ПОШИРЕННЯ ДЕВІАЦІЇ СЕРЕД УЧНІВ ВІЙСЬКОВИХ ЛІЦЕЇВ ТА ЛІЦЕЇВ З ПОСИЛЕНОЮ ВІЙСЬКОВО-ФІЗИЧНОЮ ПІДГОТОВКОЮ https://visnukpfs.dp.ua/index.php/PFS/article/view/1043 <p>Проаналізовано причини появи та поширення різних форм девіації серед учнів військових ліцеїв та ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою. Відзначено, що індикаторами девіантної поведінки є наступні: відхилення від норм, спосіб зміни соціальних норм, демонстрація ціннісного ставлення тощо. Підкреслено, що для виявлення меж між нормальною та девіантною поведінкою, необхідно враховувати не лише соціальні і біологічні критерії та норми, але й вікові рамки. Виявлено, що певні особистісні якості підлітків, можуть сприяти формуванню їх схильності до девіантної поведінки, а деякі життєві ситуації стати тригерами у її виникненні та поширенні.</p> Vadym Markitantov Tatiana Biletskaya Tatiana Ignatieva ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-21 2021-07-21 4 1 69 76 10.15421/342108 Погляд феміністських журналів Російської імперії на проблеми шлюбу та моральної рівності статей https://visnukpfs.dp.ua/index.php/PFS/article/view/1044 <p>Фемінізм сьогодні являє собою альтернативну філософську концепцію соціокультурного розвитку. Дана стаття присвячена висвітленню проблеми шлюбу та рівності статей на сторінках феміністських журналів початку ХХ століття в Російській імперії. В сучасному суспільстві активно обговорюються питання гендерної рівності, заборони або дозволу абортів, легалізації проституції, актуальності законного шлюбу, виховання дітей – тобто соціокультурним аспектам, які свого часу піднімалися феміністською пресою початку ХХ ст. Метою даної статті є аналіз аргументів кореспонденток феміністських журналів Російської імперії відповідно до подвійної моралі, шлюбу та методів досягнення справжньої гендерної рівності. В результаті дослідження ми визначили, що в зазначений період морально-етичні проблеми визнавалися важливою частиною «жіночого питання», які розглядалися феміністськими жіночими журналами через призму двох офіційно визнаних в Російській імперії сексуальних інститутів: шлюбу та проституції. Жіночі журнали виступали із різкою критикою «подвійної моралі», що визначала нерівні вимоги до моральності чоловіків і жінок. На їхнє переконання, саме «подвійна мораль» була основною причиною існування проституції та приниженого становища жінки в родині, тому феміністки вимагали визнання «єдиної статевої моралі» або в напрямку «статевої стриманості», або шляхом «статевої свободи» для чоловіків та жінок.</p> Larisa Filipenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-21 2021-07-21 4 1 77 83 10.15421/342109 ТРАНСБІОПОЛІТИКА: ОНТОЛОГІЯ ТА МЕТАТЕОРІЯ КЕРОВАНОЇ ЕВОЛЮЦІЇ https://visnukpfs.dp.ua/index.php/PFS/article/view/1045 <p>Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку науки визначається радикальними інституційними змінами в її соціальному статусі та структурі. Основні відмінності від класичного етапу зводяться до: по-перше, відмови від принципу етичної нейтральності наукового знання і, по-друге, реального перегляду змісту категорії «парадигма» як центрального елементу організації теоретичних знань. Її замінюють значно більш складними конструкціями, що складаються з кількох гетерогенних компонентів. Відбувається взаємне проникнення публічно-аксіологічної та описово-наукової форм дискурсу, що створює нерозривну єдність щодо змісту теоретичної структури. Публікацію присвячено аналізу цих обидвох аспектів теоретичної технонауки. У відповідності до специфічності предмету дослідження було застосовано методи квантифікаційного дискурсивного та концептуального аналізу метатеоретичних і онтологічних знань відповідно. Надметою є визначення базової схеми взаємодії між організацією трансдисциплінарної матриці та онтологічним рівнем теоретичного технознання. У онтологічному аспекті технонаука (постакадемічна наука) є теоретичним і технологічним інструментарієм щодо управління напрямком біологічної та соціокультурної еволюції. У епістемологічному аспекті сучасні теорії, що мають людський вимір, містять специфічну (транс)дисциплінарну матрицю, що складається не з одного, а двох парадигмальних ядер: науково-дескриптивного та гуманітарно-аксіологічного. Згідно з нашою моделлю, принципи біоетики є соціальним інститутом регулювання та контролю технологічного (біологічного та соціального) ризику. Прикладні технологічні розробки представлені (1) генною інженерією як інструментом управління біологічною еволюцією та (2) соціально-економічною інженерією як засобом управління цивілізаційним і соціокультурним розвитком. Ця бінарна структура логічно походить з постульованої нами трьохмодульної організації стабільної еволюційної стратегії людини розумної. Натурфілософія знову набуває статусу основної теорії еволюції в експліцитному вигляді. Існує система метафізичних постулатів і онтологічних категорій, що походить з антропного принципу участі. Для сучасної неоліберальної політичної демократії біовлада та біополітика є найбільш ефективною технологією стабілізації сценаріїв і тенденцій глобального еволюційного процесу, оптимальними щодо цієї ідеологічної системи. Висновки. Трансбіополітика у нашому розумінні постає як політична проблематика, пов’язана з раціоналізацією глобального еволюційного процесу. Найближчими десятиліттями трансбіополітика стане несучим елементом глобального процесу еволюції ноосфери з подальшим ускладненням і збільшенням когезії між окремими соціокультурними типами, що входять до системи сучасної глобальної цивілізації.</p> Oleh Kuz Valentin Cheshko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-21 2021-07-21 4 1 84 94 10.15421/342110 ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНА СТРАТЕГІЯ КНР https://visnukpfs.dp.ua/index.php/PFS/article/view/1046 <p>Стаття присвячена аналізу зовнішньополітичної стратегії КНР на світовій арені. Мета дослідження – дати комплексний аналіз основних вимірів зовнішньополітичної стратегії КНР на сучасному етапі.<br>Охарактеризовано геополітичні та геоекономічні чинники становлення стратегії КНР. Було підкреслено, що стрімко змінювана економічна позиція Китаю на світовій арені також впливає на її глобальну політику. Проаналізовано регіональний вимір сучасної зовнішньополітичної поведінки КНР та його вплив на формування загального бачення китайського керівництва ролі країни на міжнародній політичній арені. <br>У світлі подій, що відбуваються, особливої важливості набуває політика КНР. Очевидно, що ця країна відіграє дуже важливу роль у світовій політиці і згодом ця роль буде все більше зростати. Ряд відомих експертів та аналітиків вже зараховують КНР до економічної супердержави. Деякі експерти навіть вважають, що якщо в перші 30 років здійснення економічних реформ в якості основного імперативу виступала інтеграція Китаю із зовнішнім світом, то протягом наступних трьох десятиліть основний акцент КНР буде вже ставити на формування глобального світопорядку.<br>Доведено, що головним фокусом активної зовнішньополітичної діяльності КНР з набуття статусу провідної регіональної та глобальної держави залишається економіка.<br>З’ясовано основні виміри реалізації національних інтересів Пекіна на сучасному етапі. Припущено, що національні інтереси КНР на даному етапі перебувають на стадії трансформації. Деякі науковці говорять про те, що основні інтереси Китаю вже виходять за рамки простого суверенного територіального обмеження.<br>Зроблено висновок, що надзвичайно амбітні зусилля Китаю під керівництвом Сі Цзіньпіна спрямовані на розширення своєї сфери впливу та контролю на весь світ та щодо становлення глобальної економічної держави.</p> Albina Komlichenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-21 2021-07-21 4 1 95 104 10.15421/342111 ВИБОРЧА ІНЖЕНЕРІЯ У ДИСКУРСІ ПОЛІТИЧНИХ НАУК: РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АСПЕКТ https://visnukpfs.dp.ua/index.php/PFS/article/view/1049 <p>Досліджуються історичні витоки виборчої інженерії та робиться ретроспективний аналіз становлення даного феномену. Проаналізовано причини та чинники виникнення та розповсюдження виборчої інженерії як зміни виборчих правил з метою досягнення певних цілей та результатів. Зроблено висновок, що виникнення виборчої інженерії пов’язане з утвердженням інституту виборів як невід’ємної складової демократії в ХІХ-ХХ ст. Розповсюдження виборчої інженерії в світі пов’язано з збільшенням кількості держав з республіканською формою правління та демократичним режимом, тому остаточне входження виборчої інженерії в світову практику можна віднести до кінця ХХ ст</p> Yuriy Nikolenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-21 2021-07-21 4 1 105 112 10.15421/342112 ВПРОВАДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ГНУЧКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ: НАСЛІДКИ, РИЗИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ https://visnukpfs.dp.ua/index.php/PFS/article/view/1050 <p>Метою дослідження є з’ясування загальних та новітніх теоретичних і практичних трендів із приводу наслідків, ризиків та перспектив застосування й розвитку гнучкої інтеграції в ЄС, які, в тому числі, можуть бути доволі цікавими для України у контексті її євроінтеграційного поступу у майбутньому.<br>У статті проаналізовано позитиви, негативи і перспективи розвитку та застосування гнучкої інтеграції і просунутої співпраці в ЄС в цілому й в окремих його країнах зокрема, в тому числі у контексті з’ясування місця та ролі гнучкої інтеграції у розвитку ЄС. Оцінено загальні наслідки й ефекти гнучкої інтеграції в ЄС за період до і після 2009-2010 рр. – тобто до, під час та після моменту підписання рамкових договорів ЄС. Виявлено загальні і специфічні ризики та перспективах застосування й розвитку гнучкої інтеграції в ЄС у період після 2009-2010 рр. – тобто після підписання вищеозначених рамкових договорів. <br>У ході дослідження виявлено, що теоретики і практики європейської інтеграції зазначають, що вона (інтеграція) й надалі продовжує набувати все гнучкішої форми; а відтак це підтверджує багатовимірність, багатогранність і багатоаспектність європейської інтеграції та структури ЄС, що, від зворотного, теж зумовлюють потребу гнучкої інтеграції й надалі. Встановлено, що диференціація всередині ЄС ніколи не буде тимчасовою, а натомість потрібно очікувати тривалої диференціації між усіма чинними та всіма гіпотетичними новими країнами-членами ЄС. Зазначено, що дискусія стосовно диференціації інтеграції стала дуже політизованою, але не з приводу факту чи потреби диференціації і гнучкості, а з приводу сутності і вибору серед різних форм диференціації.<br>Виявлено, що в майбутньому гнучка інтеграція в ЄС має потенціал стати двонаправленим процесом, зокрема спрямованим на посилення або послаблення рівня інтегрованості в тих чи інших сферах політики. Гнучка європейська інтеграція довкола ЄС, в ЄС чи з ЄС не повинна сприйматись і розглядатись як «побічний продукт» еволюції європейської інтеграції, а натомість повинна розумітись як основна теоретична і практична модель майбутнього динамічного розвитку ЄС.</p> Vitalii Yanovych Savka ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-21 2021-07-21 4 1 113 122 10.15421/342113 ПЛАТФОРМНА ЕКОНОМІКА ЯК ЧИННИК МОДЕРНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ https://visnukpfs.dp.ua/index.php/PFS/article/view/1055 <p>Метою дослідження є: вивчення впливу платформної економіки на інститут соціальної держави; з’ясування потенційних механізмів мінімізації ризиків для функціонування соціальної держави в умовах новітніх бізнес-трендів. Методологією дослідження є неоінституційний підхід. Наукова новизна статті полягає у започаткуванні досліджень політичною наукою на перетині двох дослідницьких напрямків: 1) кризи інституту соціальної держави; 2) переваг і загроз платформної економіки. Основний акцент зроблено на з’ясуванні змін в архітектурі інституту соціальної держави під впливом чинника платформної економіки. Теоретичне значення дослідження полягає у започаткуванні вивчення з позицій політичної науки шляхів міжінституційної взаємодії соціальної держави та платформної економіки. Практичне значення дослідження вбачається у тому, що Україна нині є на старті розбудови національної моделі соціальної держави й в цьому процесі має враховувати фактор стрімкого розвитку платформної економіки. Авторка доводить, що бізнес-інновації (платформна економіка) за належного сприяння державних інституцій можуть сприяти соціальним інноваціям: «Індустрія 4.0» реформує соціальну державу в стані стагнації в напрямку побудови «соціальної держави 4.0» (Welfare 4.0), коли держава буде використовувати переваги платформної економіки. Авторкою висловлена гіпотеза, що платформна економіка наділена потенціалом виступити не чинником руйнації інституту соціальної держави, а чинником її модернізації задля ефективного функціонування в умовах глобалізаційних, технологічних та інших викликів. Привернено увагу до важливості подальших досліджень того, як бізнес-інновації можуть підтримуватися державними інститутами задля збереження інституту соціальної держави в його модернізованій моделі. Акцентовано на потребі вивчення нормативно-правового аспекту проблеми: як держава може унормувати діяльність бізнес-платформ, щоб вони сприяли інституту соціальної держави, а не ослаблювали його. Стаття має теоретичний характер.</p> Tetiana P. Khlivniuk ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-21 2021-07-21 4 1 123 131 10.15421/342114 ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОНЦЕПТОСФЕРИ ПОЛІТИКИ ЯК ДЖЕРЕЛО ЗНАНЬ ПРО КОНЦЕПТОСФЕРУ ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ https://visnukpfs.dp.ua/index.php/PFS/article/view/1056 <p>У статті виокремлені основні етапи становлення концептосфери політики як складової концептуальної картини світу українців в різні історичні періоди. Методологічною базою для розгляду основного теоретичного матеріалу слугував підхід, згідно з яким концептуальна картина світу (ККС) складається з концептосфер як способу організації концептів, а мовна картина світу містить у собі різні ККС. Основними запропонованими етапами розвитку концептосфери політики ідентифіковані періоди перебування українців під пануванням Австро-Угорської та Російської імперії і цей період відзначається як особливо цікавим для компаративних студій; нетривалий період української державності на початку ХХ ст. і формування радянсько-імперського дискурсу, в якому на особливу увагу заслуговує поновлення колоніального панування російського дискурсу над українським; українська діаспорська мовна картина світу, яка лишається все ще недостатньо дослідженою і яка може бути порівнена з формуванням українськими дисидентами дискурсу, альтернативного до панівного радянського; встановлено, що (пост)радянська спадщина все ще впливає на сучасну українську ККС, а відтак і на концептосферу політики в Україні, на якій також відображається тиск російської пропаганди і сучасна російська неоімперська ідеологія, що намагається зберегти тяглість з радянським минулим і при цьому є засадничо антиукраїнською. У статті встановлено, що перспективними для подальших досліджень виглядають розвідки, в яких на основі міждисциплінарного політико-лінгвістичного підходу можна буде виокремити конкретні констеляції політичних концептів, з яких складається концептосфера сучасної української політичної науки. </p> Maksym Volodymyrovych Yakovlyev ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-21 2021-07-21 4 1 132 139 10.15421/342115